Рубрика: #МОЛОДИЙ_БОГОСЛОВ🗯

Тема: ВЛАСНИЙ ДОСВІД.  На все свій час! (ЛИСТ)

___________________

Дорогий читачу!

Мені подобається писати: особливо листи. Здається інколи, що епістолярій - це найпростіший і водночас найглибший спосіб розказати про те, що варто промовляти у тиші і то тільки пошепки.

Цього листа присвячую нам: тобі й мені. Хочеться залишити тут декілька думок, котрі пережив, і  весь той гарт, що одержав, як власний досвід. Сподіваюся, вони тобі знадобляться і ти неодмінно застосуєш цей чесно надбаний обсяг знань у своєму житті.

Сподіваюся...)

Ситуація, отже, наступна:)

Жила на білому світі жінка. Селянка. Худоба - город - церква і діти. Так день за днем крутилося її життя. А ще вона любила шити.  На селі була однією із найкращих швачок, котрі могли задовільнити найвибадливішого клієнта.

Щонеділі, коли чоловік водив станком біля своїх скронь, а діти поволі збиралися до церкви, жінка незраджувала собі й слухала свою ранкову християнську радіопередачу «Кроками до святості». Більше того, вона обожнювала найхаризматичнішого ведучого Андрія. Їй подобалося все: м‘який голос, почуття гумору, просту мову, якою чоловік з радіо пояснював інколи складні для неї речі.

Жінка часто ховала свої сльози. Інколи їй здавалося, що пан Андрій, який сьогодні розповідав про чергову актуальну тему, звертався безпосередньо до неї. Інколи їй дуже кортіло запізнатися із ним і дізнатися, як йому так вдається особливо ця остання фраза: «Бажаю вам завжди крокувати до святості». Як він це вміє?!

Сталося так, що все змінилося. Життя часто припідносить складний вибір, вирішиши який, часто змінюється порядок речей у нашому із вами бутті. Усе відбулося подібно із жінкою-швачкою,  яка разом зі своєю сім’єю подалася далеко на південь Італії.

Спочатку було важко. Із часом все налагодилося. А зовсім нещодавно жінка почала займатися улюбленою справою - шити. Ви навіть не можете собі уявити, хто відвідував її оселю. Скажімо так, люди були дуже різні. Приходили свою і чужі. Як то буває між двоногими, новини передаються зі швидкістю світла. Так сталося із нашою швачкою. Про її вмілі руки довідалися майже всі. Моментами здавалося, що це поза межами реальності, адже, як пояснити, чому світ такий тісний? 

У вівторок, якось в серпні минулого року, як не помиляюся, жінка очікувала на прихід товариша свого сина. Хлопці от-от мали прийти. Її завдання полягало в тому, щоб врятувти непросту ситуацію, у якій  опинився її клієн. Чоловік поспішав на гостину і ненароком розірвав свої новенькі штанці  в місці, де сходяться ноги, або, простіше кажучи, між ними.

Коли хлопці повечеряли, і жінка всілася за свою «улюбленицю»(машинку), почала розпитувати невідомого гостя: хто він? Звідки? Як тут опинився і т. д. Чоловік радо відповівідав на поставлені йому питання і весело намагався підтримати розмову.

Жінка майстерно виконала свою справу і віддала клієнтові його підлатані штани. Чоловік у свою чергу почав щиро дякувати за добру послугу. Він ще більше розійшовся, коли ґаздиня відмовилася брати будь-яку плату за свою роботу. Гість наговорив багато приємностей і чимало компліментів. У самому кінці чоловік  урочисто сказав: «Бажаю вам завжди крокувати до святості!»

Після цих слів у будинку п. Марії, яка любила над усе в своєму житті шити, ще довго горіло світло. Як виявилося, гість, він же Андрій,  власник приємного голосу із радіо, який не один раз розповідав їй про не зовсім легку нестерпність буття - це звичайний чоловік, але із дуже незвичайними синіми очима і глибоким серцем…

Хеей,

а тепер давай повернемося сюди. Ця історія вчить мене того, що світ надзвичайно тісний. Здається, інколи люди, про яких ми читали або здавалися нам кимось далеким і недосяжним, одного дня можуть переступити наш поріг і попросити підшити штани чи зробити будь-яку іншу послугу.

Для тих, хто не знає, я живу в Америці майже півтори року. 

За цей час ставалося різне:

Ламався. 

Здавався.

Не хотів.

Нарікав.

Лінувався.

Нервувався...

(і так часто повторюється:))

Але це тільки негативний досвід, який був прийнятий і пережитий мною. Чимало доброго стається зі мною весь час;  добре б було це зрозуміти і пам'ятати, всі ці знання є необхідними для того, щоб дати собі раду в житті. Простими словами: усе, що стається з нами, відбувається вчасно і у відповідний на це час!

Не вірите?

Мій досвід назбирав у собі чимало запитань, на які не завжди вчасно знаходилась відповідь. Але вона з’являлася і це тільки тоді, коли я був до цього готовий. Ставалося таке з тобою і ставатиметься надалі, адже все наше існування - це червона лінія причини і наслідку, злетів і падінь, перемог і поразок, які мають властивість часто повторюватися, набираючи іншого забарвлення. Найважливіше - який сенс всього цього кругообігу в твоєму житті? Чи ти готовий до цього? 

Мммммм?

Кожна мить - це твоя і моя боротьба! За кого/що? Відповідь захована у тобі! 

Жінка-швачка тривалий час хотіла побачитися з п. Андрієм, спогад про якого довго грів її душу, незважаючи на добру купу часу і відстань, які встали навпоперек між минулим і теперішнім.

Але вони зустрілися!

Раптово і зовсім несподівано!
Незаплановано!
Усе сталося так, як мало статися!

Дорогий мій, любий читачу!

Ти - творець свого життя. Якщо цього досі не розумієш, повір, той, Хто згори володіє прекрасним почуттям гумору, любить тебе. Так, не повіриш, просто Л-Ю-Б-И-Т-Ь! Він знає, що робить, тільки довірся і співдій разом із Ним!

Інколи я лякаюся від тієї думки, наскільки ми сильні, потужні, продуктивні, розумні, красиві і ще із десяток різноманітних прикметників, які так і не розкриють глибини НАС. Як людей, як осіб, як найвищого творіння Божого:)

Читачу, хто б ти не був і чим би не займався в цьому непостійному житті, пам’ятай, - все приходить у свій час і саме тоді, коли МИ до цього готові. Так, ти правильно мислиш: це означає, що потрібно якомога більше прагнути, пробувати і хотіти знайти "свої" відповіді, які, звісно, знайдуться тоді, коли прийде на це час!

Отак-от:))

P.S. 

усім журналістам, письменникам, інженерам, трактористам, священникам, вчителям, філологам, добродіям і всім-всім іншим хочу сказати:

Життя - це найкраще, що стається кожного дня з ТОБОЮ!

Цінуй!

Шукай!

Падай і вставай!

А понад усе - прагни і пам’ятай, що все до тебе прийде, коли настане на це сприятливий час!

Дій❤️


___________________

Всім щиро дякую за увагу і ваш час!


Бережіть себе☺️

___________________

Редактор: НАТАЛІЯ СТАДНИК

Автор: МАР'ЯН КОСТЮК

___________________

Дякуємо Вам, що читаєте нас!

Розкажіть про наш проєкт своїм друзям!

І найголовніше, не забувайте, що кожен з нас - незбагненний мікровсесвіт зі своєю історією!

Якщо Ви хочете поділитися своєю історію пишіть сюди

👇🏻👇🏻👇🏻 

Інстаґрам: @kostiukmarian

Facebook: Мар'ян Костюк

E-mail: mariokostiuk98@gmai.com