Рубрика:#МОЛОДИЙ_БОГОСЛОВ🗯 

Тема: "ВЛАСНИЙ ДОСВІД" (МОЛИТВА АБО 15 ХВИЛИН НА СЕБЕ)




Молитва або 15 хвилин на себе:)



Ви часто відчуваєте провину? А стається так, що розумієте, як позбутися якогось «тягарця», але не можете цього зробити? Підкорегую останню частину питання: «не хочете цього зробити»? 

Коли я знаю, що винен - мені кепсько. Неважливо перед ким: Богом чи людьми, мені якось незручно, дискомфортно, тісно і важко. Перше, чого найбільше хочеться - вирішити цей конфуз. 

Зараз я розповім вам історію, зізнатися чесно, яка досі тяжить наді мною. Мені хотілося її одразу вирішити і поставити в цьому ділі крапку. Але бажати замало або недостатньо для того, щоб зробити це…


Одного разу я прийшов до сповіді. Розказав священнику про свої гріхи. Він уважно мене вислухав, дав коротеньку науку і пояснив, чому не варто робити цього і цього. 

Коли наш діалог добігав до кінця, і сповідь доходила до свого логічного завершення, чоловік в священичих ризах, поміркувавши якусь мить, сказав: «За покуту впродовж наступного тижня щоденно проводьте 30 хвилин в тиші». На тому все закінчилося, я сказав «спасибі» священослужителеві та й пішов у своїх справах.

Не знаю чи легко в це повірити, чи ні, впродовж наступного місяця я борсався й сумлінно намагався виконате все, про що сказав сповідник. Перепробував різноманітні підходи і варіанти, але мені таки не  вдалося щодня проводити 30 хвилин  тет-а-тет з собою впродовж тижня.

Справа обернулася тим, що я знову прийшов до сповіді і сказав про свою невиконану покуту. Священник дав мені іншу і на цьому історія закінчилася.



Напевно, я  б не згадував  про цю пригоду ще довго, якби не ця тема про молитву. Однозначно, ця історія не приклад, яким можна похвалитися, але він може слугувати хорошим стимулом, щоб задуматися...


Молитва - це потреба чи звичка? - І те, і інше!
Все залежить наскільки розвинене твоє усвідомлення того, що ти називаєш молитвою.


Наш викладач одного разу сказав, що Бог - Абсолют(незмінний). Він такий, який був вчора, таким Він є сьогодні і завтра буде тим же незмінним. Йому, Богу, ні тепло, ні зимно від того чи молишся ти, чи ні. Все це ти робиш для себе самого. Тому й молишся виключно для свого блага (не варто забувати, що є різні види молитви: покаянна, прохальна, подячна. Зараз зосереджуємося на тому кому ПЕРШОЧЕРГОВО потрібна молитва). Не Бог потребує людини, а людина потребує Бога. Він без нас зможе, а от ми без Нього ніяк!





Коли я приходив із запитаннями до свого сповідника з надією знайти рішення: «Отче, я не знаю, як мені вчинити? Що робити?» Натомість чув лише  — «Молитися»!

Тоді, коли мені хотілося знайти готову відповідь, я не зважав на шлях, який веде туди, де вона захована. Дратувався і думав, що це «відмазка». Гадав, що мене просто не розуміють, тому радять тільки того.. «молитися».  Думки змінилися. Змінилося й моє ставлення до молитви. 

Коли ми порушували тему усамітнення і роздумували, як навчитися приймати правильні рішення у статті «..запроси себе на РАНДЕВУ». Однією із відповідей, до якої дійшли, були наступні слова: «навчися слухати СЕБЕ і ти зрозумієш, як потрібно жити». Гадаю цей момент - це лише маленька частина, яка криється в цьому глибокому таїнстві, таїнстві загадкового шляху до гармонії людської душі.



Молитва - це індивідуальна справа кожного! Можна наводити різноманітні твердження і посилатися на видатних людей, але в будь-якому випадку це приватний, особистий вимір людини. Для того, щоб краще розібратися в усьому цьому, варто відповісти на три питання: що, як і для чого???


Що таке молитва?

Однозначної відповіді не існує. Кожен повинен відчути і пережити цей стан. В цій загадці криється унікальність нас, як людей, проявляється наша неповторність і особливість.  Хоч що б вам не розказували, допоки особисто не спробуєте, не засмакуєте - не зрозумієте!


Молитва - це зустріч! З ким? - Найперше із самим собою. Тепер зрозуміло, що мав на увазі священник, коли повторював «молися». Чим частіше я зустрічаюся з собою, тим більша вірогідність відшукати те, що так хочу знайти. Існує важливий момент, який відрізняє звичайний монолог чи медитацію або якусь іншу затію від молитви. Коли я приходжу на цю зустріч, усвідомлюю, що на мене чекає Він. Неважливо наскільки добре розумію себе, мені не вдасться побачити своїх недоліки власними очима. Тільки Христос може допомогти виявити внутрішні негаразди і, більше того, - направити, вилікувати, зцілити мене.


Як молитися?


Особисто, я не маю якихось унікальних лайфхаків чи ритуалів. Знаю одне: для того, щоб почути свій внутрішній голос, потрібна тиша. Мені до сих пір нелегко абстрагувати себе від усіх зайвих речей. Але я пробую. Знаю, що не завжди вдається осягнути те відчуття, яке хочеться, проте розумію, тільки маленькими кроками можна дійти до великої цілі. 

Якщо вам теж не легко молитися, або ніколи досі не практикували цього, - усміхніться, ви щаслива людина, адже  задумалися над цим, а це вже половина успіху.


Мене навчив цього один дуже мудрий священник. Беріть і повторюйте: «Ісусе, я Тебе люблю». Повірте, якщо ви щиро переживаєте ці слова звертаючись до Того,  кому вони адресовані, ви не зможете не усміхатися! Перевірено!!!(перед початком, можете промовити ті молитви, які зазвичай повторюєте).


Пам’ятайте! Молитва - це не обов’язок! Це не звичка і не примус, який потрібно виконувати. Ми пережваємо різні стани, емоції і події. Інколи хочеться співати від радості, а буває й таке, що єдине, чого хочеться - спокій і тиша. Але це найкраще, що з нами стається, бо стається зі мною і з тобою. Тому - молися! Дякуй, проси, перепрошуй і знай, що ти особливий!


Для чого молитися???



Сковорода - один із улюблених філософів-мислителів, одного разу сказав так: «Усе в житті проминає, але наприкінці всього залишається Любов. Усе проминає, окрім Бога і Любові». А Бог = Любов. Важко дізнатися, хто є Той, що живе на небі, якщо не зустрічатися з Ним часто, не розуміти Його і не шукати свого відображення в Ньому.

Гадаю, додавати ще якісь коментарі - марна справа, проте, якщо ви задумаєтеся, про найбанальніші речі, з яких складається ваше життя: родина, друзі, здоров’я, міцний сон, хліб на столі чи можливість просто побігати в парку - тут не залишається нічого, окрім сказати: ДЯКУЮ:))




P.S.

Ви можете! Завжди і все! Тільки уважніше придивіться до себе. Не ігноруйте і не нехтуйте собою, адже ви хто? - Правильно, найважливіша людина у своєму житті! 

Тому, на домашнє завдання, протягом наступного тижня, пробуватимемо разом із вами усамітнюватися на 15 хвилин і повторювати: Ісусе, я Тебе люблю!(цю молитву наполегливо рекомендую змовляти до тих пір, поки не усміхатиметеся:)


Дякую Вам❤️


_______________

Редактори: НАТАЛІЯ СТАДНИК та ВЕЛЕРІЯ МОТОВИЦЬКА

Автор: МАР'ЯН КОСТЮК

_______________




Дякуємо Вам, що читаєте нас!
Розкажіть про наш проєкт своїм друзям!
І найголовніше, не забувайте, що кожен з нас - незбагненний мікровсесвіт зі своєю історією!

Якщо Ви хочете поділитися своєю історію пишіть сюди
👇🏻👇🏻👇🏻 
Інстаґрам: @kostiukmarian

Facebook: Мар'ян Костюк

E-mail: mariokostiuk98@gmai.com 











Коментарі

Популярні публікації