РУБРИКА: #МОЛОДИЙ_БОГОСЛОВ🗯

Тема: "ВЛАСНИЙ ДОСВІД" (самопрощення)

Ситуація:

 ⁃ Чому ти мене не слухаєш? Невже так гарно з мамою розмовляти?!

 ⁃ Нуууу, але я ні в чім  не винен?

 ⁃ То ти ще не винен? Як тобі не соромно таке говорити??? Можливо, я не така сучасна і «модна», як ти, але я твоя мама!

Він опустив голову і ледь чутно прошепотів: «Я знаю».

 ⁃ Твоя поведінка, те, як ти себе поводиш, задираєш носа і зверхньо дозволяєш собі мене повчати..це в голову не вкладається! Боже, невже я тебе так виховувала?! Невже я заслужила таке грубе і байдуже ставлення від рідної дитини..?

 ⁃ Ну, але, Маа, я лише хотів вказати на те, що ти зробила неправильно! Ти явно помилилася, ти неправа в цій ситуації!

 ⁃ Та як ти смієш???!!!

_________

Ну бувало ж, правда? 

Якщо у вас була сутичка, словесна перепалка, дискусія чи щось таке, що вивело вас із себе, - вітаю, ви саме той Герой, про якого йтиметься далі!

***

«Нещодавно я посварився з близькою мені людиною. Ну...точніше ми просто не порозумілися. Але..але, якщо ще простіше, в нас виникли різні погляди на одну і цю ж ситуацію. Окей, якщо так чесно-чесно зізнатися, то був не зовсім правий, адже в цій сутичці мій співрозмовник висловив свою позицію в прийнятній для нього формі, а я вирішив обуритися і пристав до іншої сторони. У нас зародився конфлікт, який переріс у сварку... Відчуваю за собою провину, але...»

Незважаючи на те, яка ви людина і те, який у вас емоційний стан; до кагорти якого темпераменту ви належите; зовсім не дивлячись на те, що заповідають синоптики на цей день, чи яка нога торкнулася першою підлоги - ми є люди, які живемо серед інших людей, і всі ми люди-люди часто сваримося.

У першій ситуації дитина має словесну суперечку з мамою, яка обвинувачує її в тому, що не годиться робити старшим, особливо батькам, таких зауважень. 

Інша - про те, коли одна із сторін, аналізуючи свою поведінку, доходить до висновку, що сварки можна було б уникнути, якщо вчасно дослухатися до свого партнера і обдумати його слова під іншим кутом.

Але і це не є головна думка цього допису!

Рано чи пізно після наших дебатів з рідними чи чужими, приходить момент спокою і усвідомлення ситуації, яка вже «відгриміла». З‘являються два шляхи: 

-зробити висновки і примиритися, пристати на мирну пропозицію зі сторони іншого;

-або навпаки: закритися, відвернутися не пробачити!

ПРОБАЧИТИ!

Це ключове слово і дуже часто колюче слово.

Мені дуже імпонує фраза папи Франциска: «Христос ніколи не втомлюється прощати, це ми втомлюємося просити в нього прощення»

І це правда!

Але в моєму розуміння ситуація є ще гіршою, коли МИ НЕ ХОЧЕМО ПРОБАЧАТИ СОБІ!

Чому це важливо?

Неважливо в якій сім‘ї ви виросли, хто є вашим духовно-моральним авторитетом, чи до якої церкви ви торуєте свої дороги, вміння пробачити собі - це безцінна якість сильної людини!

Як це працює?

Уявіть, що ви герой однієї із тих пригод, які подані на початку. Відчуваєте провину перед іншим або гнів і присмак образи через заподіяну кривду. Безвихідь? Ні, зовсім ні!

Рішення!

Рішення одне і теж саме: знайдіть час для себе! Вляжте на ліжко, підіть прогуляйтеся, посидьте на самоті в улюбленій частині кімнати чи деінде..і пробачте собі! Не сумнівайтеся, ви знайдете потрібні слова або просто посидіть в мовчанці, щоб сказати: «я ВИБАЧАЮ собі». Винуватець чи жертва - ти потребуєш сказати собі «Вибач». Після цього можеш йти і миритися з іншими, можеш миритися з Богом. 

Хибним є вважати, що не потребуємо похвали, компліментів, уваги, подарунків і любові. Ми живі, і це життя стається ДЛЯ нас. Я чи ти потребує того самого, що він чи вона,  більшою чи меншою мірою. Але, якщо ти відчуваєш образу чи гнів, дискомфорт або дисгармонію - пробач собі навіть просто так, і все налагодиться, принаймні ти пробачиш найважливішій людині в твоєму житті - СОБІ♥️

P.S. 

цю практику варто розвивати і прищеплювати щоденними повторюваннями. Бажано перед сном очиститись від усіх денних клопотів і піти спати із спокійною душею. Але не забувайте, що інші теж потребують почути наше «вибач і вибачаю»:)

Пробачайте себе частіше і будьте для себе ОК:)


___________

Головний редактор: НАТАЛІЯ СТАДНИК

Автор: МАР'ЯН КОСТЮК